Трошки закарпатського тепла.

11104212_858135260912499_941592883_n
Бувають моменти, коли вперше бачиш людину, чи заходиш до когось в дім і миттєво відчуваєш: це воно.
«Кельтський дворик» на околицях Мукачева — це воно. Це ніби побувати в романі «Blackberry wine». Так виглядає мрія. Під горою Левачка, на території колишніх царських виноградників, розкинувся екзотичний для України сад, невеличкий будиночок і 400-річний підвал, що зберігає аромати напоїв світу.
Не злічити всього, що росте в цьому саду: хурма, мигдаль, ківі, лавр, олива, фінік, дикий лимон, інжир, 7 видів кипарису, два унікальні горіхи і навіть морозостійкі кактуси.
Під акомпонемент кельтської музики господар пригощає
вареними й стояними медами, настоянками з дикої малини, ожини, кизилу; німецький шнапс, іспанський орухо, італійська граппа. Вино тут лише одне — вермут на кількох сортах винограду, настояний на 60 (!) травах. Це не алкогололь, це — мистецтво.
А ще тут виготовляють живі сири й бездріжджові хліби, сало на вишневих гілочках, збирають чаї з найчистіших регіонів Карпат…
Насіння та паростки рослин звозяться з різних кінців світу, селекціонуються, адаптуються до закарпатського клімату.
Словами Юрія Федоровича говорить любов: до землі, до саду, до кожної краплі свого продукту. Кожна частинка цього місця пронизана естетикою. І , схоже, справа доволі успішна з підприємницької точки зору. Мабуть, це і є те, що Сковорода називав Сродною працею, а Джобс Покликанням. Висновок: все можливо, а мрії збуваються, якщо їх збувати.